$41.04 €44.68
menu closed
menu open
weather +33 Київ
languages

Час дорогоцінний, і його не мають згаяти. У США очікують, що Київ вирішить проблему з мобілізацією, щоб майбутній контрнаступ став успішним – WP

Час дорогоцінний, і його не мають згаяти. У США очікують, що Київ вирішить проблему з мобілізацією, щоб майбутній контрнаступ став успішним – WP Україна має використати час, виграний завдяки надходженню нової військової допомоги, для мобілізації й відновлення армії, вважають у Вашингтоні
Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine / Facebook

Україні необхідно розв'язати проблему критичного браку живої сили й зміцнити свою оборону, щоб забезпечити потенційну ймовірність наступальних дій у майбутньому, пише 27 квітня The Washington Post.

Довгоочікуване надходження американської зброї допоможе Україні зупинити просування Росії протягом найближчих місяців, вважають представники адміністрації президента США Джо Байдена.

Проте брак українських військових і перевага Москви у вогневій потужності означають, що Київ навряд чи може піти в контрнаступ щонайменше до 2025 року, наводить The Washington Post думки американських  посадовців, які розмовляли з виданням на умовах анонімності.

Американські посадовці очікують, що нова допомога виграє час для того, щоб Київ поповнив Збройні сили й зміцнив оборону на полі бою – напередодні очікуваного великого наступу Росії. "Час дорогоцінний, і його не мають згаяти", – заявив один зі співрозмовників WP.

Як зазначають експерти, Україні варто прискорити мобілізаційний процес ще й тому, що спочатку необхідно витратити час на навчання новобранців, якщо Київ сподівається уникнути проблем, з якими він зіткнувся під час невдалого контрнаступу 2023 року.

Хоча Росія втратила понад 300 тис. військових на війні в Україні, вона, за оцінками США, зберігає перевагу в живій силі й техніці, оскільки Москва й далі випереджає Захід у виробництві артилерії та іншої зброї, звернувшись, окрім того, до Ірану й Північної Кореї по допомогу.

Колишній морський піхотинець США Роб Лі, який зараз працює в Дослідницькому інституті зовнішньої політики, вважає, що ситуація з браком кадрів у силах оборони є "проблемою, яка зростає", і якщо її не виправити, то наданий Америкою пакет допомоги не вирішить усіх проблем України.

Водночас, як пише Washington Post, американський посадовець заявив, що адміністрація Байдена усвідомлює делікатність своїх розмов із колегами в Києві про кадровий дефіцит військових в Україні.

"Хто ми такі, щоб говорити: "Вам просто потрібно набрати більше людей для війни", – зазначив Лі.

Він вважає, що закони, пов'язані з мобілізацією, які Україна ухвалила нещодавно, мають допомогти, але Києву "потрібно мобілізувати більше сил і знайти спосіб надихнути більше українських чоловіків вийти на передову".

Посадовці адміністрації Байдена вважають, що 2023 року Україна "досягла успіху", попри розчарування внаслідок невдалого контрнаступу – адже, з іншого боку, торік Київ успішно захищав уразливі райони на сході, допустивши лише "обмежені досягнення" Росії.

Також Україні вдалося зберегти відкритими найважливіші торговельні морські шляхи в Чорному морі, одночасно змусивши російський військово-морський флот перейти до оборони й ефективно загрожувати базам росіян у тимчасово окупованому Криму, пише WP.

Співрозмовники видання в Білому домі називають 2024 рік насамперед оборонним роком для України, але також розраховують на появу нових можливостей, зокрема ракет великої дальності ATACMS та обмеженої кількості винищувачів F-16, які мають передати пізніше.

Оскільки битву в Конгресі за ухвалення законопроєкту з допомогою Україні вже завершено, офіційні особи США заявляють, що зосередять свою увагу на інших нагальних проблемах України, зокрема боротьбі країни за мобілізацію більшої кількості військовослужбовців.

Американські посадовці зазначають, що Київ не повідомляв, яка кількість військ знадобиться Україні 2024-го і 2025 року. Попередній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, якого президент України Володимир Зеленський змінив у лютому, вважав, що ця кількість новобранців може сягати пів мільйона, нагадує The Washington Post.

Видання пише, що нинішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що ця цифра може бути меншою, але мобілізація навіть невеликої частини від цієї кількості, за оцінкою WP, є "ризикованим" сценарієм для Зеленського.

Брак кадрів в Україні також вказує на політичні проблеми, з якими, імовірно, зіткнеться команда Зеленського з розвитком війни, вважає The Washingron Post.

Дебати щодо мобілізації, які тривають, є "делікатним питанням" для українського лідер, котрий має зібрати достатню бойову міць, щоб стримувати Росію, але також зобов'язаний не допустити руйнування національної єдності, яка вже послаблена після більш ніж двох років "кровопролиття й поневірянь".

Програма підготовки американських військових для українських військ, зусилля якої зосереджено в Європі, сповільнилася, за словами посадовців, що свідчить про виснаження кадрового резерву ЗСУ. За словами офіційних осіб, остання бригада проходила навчання в Німеччині в січні чи лютому.

Американські посадовці серед співрозмовників WP також сподіваються, що Україна зможе знайти можливості повернути собі частину територій, контрольованих Росією, 2024 року, навіть якщо вона не зможе провести великий наступ. "Добра новина", на думку одного з них, полягає в тому, що Росія не знайшла способу суттєво скористатися слабкостями України за роки війни.

Контекст

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.

Першу редакцію законопроєкту про мобілізацію підготували 25 грудня 2023 року. Рада ухвалила його в першому читанні 7 лютого 2024 року. Після голосування депутати запропонували приблизно 4,3 тис. правок. Наприкінці березня парламентський комітет із питань нацбезпеки, оборони та розвідки завершив їх розгляд.

9 квітня комітет Ради з національної безпеки, оборони та розвідки прибрав положення про демобілізацію й ротацію військовослужбовців з урядового законопроєкту про мобілізацію з ініціативи головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, його обіцяли розглянути окремо.

Рада почала розгляд законопроєкту про мобілізацію у другому читанні 10 квітня. 11 квітня український парламент ухвалив законопроєкт №10449 у цілому, його підтримало 283 парламентарі. 17 квітня закон підписав Зеленський, він набуде чинності 18 травня.