+21 Київ
"Приходячи в армію за мобілізацією, офіцери, прапорщики думають, що вони розумні. Вони сильно на це сподіваються. І, загалом, коли вони розуміють, куди вони потрапили (так само, як і солдати)... А до того, як вони туди потрапили, вони вважають, що їм у житті пощастило, у них зарплати, у них добре все. Але коли доводиться воювати безпосередньо, вони розуміють, що це фігня, треба щось із цим вирішувати, щось із цим робити," – сказав він.
Колишній російський військовий згадав історію підрозділу "Шторм", у який потрапив він сам і командири якого хотіли уникнути участі у війні.
"Вони починають що? Шукати варіанти, як видертися із цього, видряпатися. І видряпатися треба красиво, [...] треба "бити по красі". Просто втекти – ти зрадник, ти випадаєш із системи, а система проти тебе – страшна штука. Вони роблять розумніше. Вони їдуть учотирьох – старшина, заступник із технічної частини, заступник командира з політичної частини і командир роти (тобто всі головні особи в підрозділі) – домовлятися з якоюсь там ПВК (приватною військовою компанією. – "ГОРДОН")", – описав, те що відбувається, Ерік.
За його словами, офіцери домовилися з ПВК улаштуватися до них і, попередньо "акуратно, швидко й непомітно продавши майно підрозділу", влаштувалися на посади туди.
"А там воювати треба менше. Комусь це врятувало життя, комусь ні – не знаю. [...] Російська армія не може ні в чому їх звинуватити, тому що – гаразд, вони звідси втекли, але вони ж однаково в системі, але в іншій. Тобто без головних керівників залишився підрозділ", – пояснив Ерік.
