$39.78 €42.31
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Міноборони України про мобілізацію: Історія доводить, що повномасштабній агресії неможливо протистояти виключно силами професіоналів

Міноборони України про мобілізацію: Історія доводить, що повномасштабній агресії неможливо протистояти виключно силами професіоналів Міноборони опублікувало стенограму спілкування з Financial Times
Фото: Міністерство оборони України / Facebook

Міністерство оборони України (МОУ) описало 13 березня у Facebook своє бачення мобілізації в Україні, яка, як написало видання Financial Times, має торкнутися додатково прибилизно 500 тис. українців.

Видання писало, що на заміну чекає орієнтовно 330 тис. людей, які перебувають на передовій.

Згідно зі стенограмою, журналіст зазначив, що "людям і бізнесу не зрозуміло, чому Генштаб не може використати ті резерви, які в них уже є, і чому потрібно мобілізувати 400–500 тис.".

"Із міркувань безпеки ми не можемо коментувати точної кількості необхідних для залучення людей до сил оборони. При цьому 400–500 тис. є загальними оцінками, які коригуються залежно від розвитку подій на театрі бойових дій та які неможливо задовольнити одразу. Триває процес посилення Збройних сил, зокрема, необхідний і для того, щоб мати можливість звільнити з війська тих, хто боронить державу з перших днів повномасштабного вторгнення", – відповіли в Міноборони.

У відомстві нагадали, що Верховна Рада розглядає законопроєкт про мобілізацію, у якому запропоновано встановити кінцевий строк служби на рівні 36 місяців.

"Наше завдання зробити так, щоб кожен військовозобов'язаний мав чітке уявлення про те, як проходитиме підготовка, відбір у підрозділи, служба, які гарантії дає держава, яким буде термін служби тощо. Саме нерозуміння цих деталей, яке, на жаль, існує, є тим бар'єром, який змушує частину людей уникати мобілізації в сили оборони", – вважають у міністерстві.

На його думку, заклики скерувати на фронт поліцейських і військовослужбовців СБУ (їхні підрозділи вже воюють проти окупантів) "використовуються спекулятивно, для поширення думки, що захист України не є справою всіх її громадян, а лише завданням окремих кіл суспільства".

"Утім, історія доводить, що повномасштабній агресії неможливо протистояти виключно силами професіоналів. Коли на Україну напала держава із втричі більшим населенням та суттєвою перевагою у чисельності війська й спроможності ВПК, мобілізація громадян, придатних до військової служби, – єдиний механізм, що дозволяє стримати ворога та врятувати країну, міста, людей", – пояснили в Міноборони України.

Його представники підкреслили, що "в жодній сучасній війні на фронті не може перебувати більшість військовослужбовців", бо є небойові задачі, без яких неможлива сучасна війна: логістика, розвідка, забезпечення, планування, командування, операції некінетичного впливу, розроблення, модифікація і ремонт озброєння, лікування та реабілітація військових, підготовка і перепідготовка, інформаційний супровід тощо.

"Одночасно зазначимо, що Міністерство оборони працює над оцінкою ефективності використання військовослужбовців, тому, зокрема, міністр оборони наказав провести функціональний аудит підрозділів МОУ та Генерального штабу, який триває", – ідеться у пості.

Контекст

19 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей. За його підрахунками, мобілізація такої кількості людей "коштуватиме Україні додаткових 500 млрд грн".

25 грудня Кабмін подав у Раду законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку призову за мобілізацією із 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав. Омбудсмен України Дмитро Лубінець критикував цей проєкт закону, він звертав увагу на те, що в ньому є норми, які суперечать Конституції України.

11 січня 2024 року Рада повернула законопроєкт на доопрацювання. 30 січня Кабмін подав до Ради оновлений документ. Видання "ГОРДОН" докладно писало, що в ньому передбачено.

Нардепка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар повідомляла, що комітет ВР з антикорупційної політики визнав новий законопроєкт таким, що містить корупційні ризики.

7 лютого Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.

26 лютого нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк заявив, що до другого читання нардепи подали 4195 поправок до законопроєкту.

Зараз документ на розгляді у комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки.