+17 Київ
Брак персоналу через мобілізацію характерний для всіх без винятку галузей економіки України, але в ГМК вона посилюється ще й необхідністю мати вузькоспеціалізовану кваліфікацію, а також значний досвід роботи за спеціальністю практично для всього інженерно-технічного й робітничого персоналу підприємств, зауважив Каленков.
"Від початку війни на підприємствах галузі було мобілізовано в середньому 12–15% персоналу, на деяких підприємствах цей показник вищий. Існуюча норма бронювання у 50% повністю не вирішує кадрові проблеми підприємств, а це негативно позначається на технологічних та виробничих можливостях. Багатьох працівників практично неможливо замінити через специфіку технологічних процесів", – підкреслив експерт.
Він нагадав, що підприємства галузі працюють повністю прозоро та правильно ведуть діловодство, і військкомати користуються цим: приходять і просто "вигрібають" людей із виробництва, а не мобілізують, наприклад, безробітних, яких знайти найважче.
"Військкоматам так простіше, але збитки конкретним підприємствам та економіці від таких дій набагато сильніші. Тому якщо підходи та критерії мобілізації суттєво не зміняться після ухвалення відповідного законопроєкту, то, ймовірно, підприємства ГМК почнуть просто зупинятися. Заводи вже зараз перебувають на критичному рівні забезпеченості співробітниками. Зупинка підприємств ГМК спричинить дестабілізацію у прифронтовій зоні, оскільки вони є містоутворюючими. З урахуванням того, що населення зазначених регіонів є платниками податків, трудовим та військовим ресурсом, почнуть сипатися суміжні галузі, оборона та вся економіка країни загалом", – пояснив Каленков.
Саме тому, наголосив експерт, галузь виступає за можливість бронювання підприємствами ГМК не менше ніж 85% свого персоналу. Окрім того, потрібно, щоб під час працевлаштування нової людини на підприємство вона одразу одержувала бронювання хоча б на пів року.
