+10 Київ
"Незважаючи на свій поважний вік, це було унікальне судно. І, звісно, його вихід із ладу – це навіть не декомунізація, це вже деімперіалізація російського флоту", – заявив Плетенчук, обігравши назву судна.
Він повідомив, що "Коммуна" до останнього виконувала завдання в морі і мала на борту відповідне обладнання, зокрема, підводні плавзасоби.
Як приклад Плетенчук нагадав, що росіяни використовували "Коммуну" для пошуку різних елементів на місці затоплення крейсера "Москва", які цікавили керівництво Чорноморського флоту.
"Тобто ["Коммуна"] відповідні дрони опускала на ці локації", – уточнив речник.
На його думку, можна сказати, що "Коммуна" "до останнього виконувало завдання за призначенням".
"І останнім його призначенням, як ви бачите, стало прикриття власним корпусом бойових кораблів у гавані. Тобто ворог обрав тактику ховати одні одиниці [кораблів] за іншими безпосередньо у Криму", – розповів Плетенчук.
Він додав, що кораблі Чорноморського флоту залишаються у пунктах базування, а ворог тим часом намагається посилити заходи з патрулювання акваторії для того, щоб убезпечити залишки своїх кораблів.
"Найбільшою загрозою для України залишаються носії крилатих ракет, морські платформи, які здатні їх запускати. Серед них є і підводні човни, серед них зараз нараховують три одиниці. І ці об'єкти складніше уражати. Але будь-який підводний човен усе одно базується в пункті базування в надводному положенні", – пояснив Плетенчук.
Водночас ворог частково змінив тактику – посилив повітряний компонент, патрулювання прибережної смуги дронами й вертольотами.
"Загалом же вони продовжують шукати вихід із цієї ситуації, коли вони змушені перебувати в обороні", – підсумував Плетенчук.
