Під час робочої поїздки до Харківської області прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 12 липня оглянув процес будівництва фортифікаційних укріплень. Відповідні фото Шмигаль опублікував у Telegram.
За словами прем'єра, цьогоріч Кабмін виділив 5,9 млрд грн на будівництво фортифікацій у регіоні.
"Зведення оборонних рубежів – пріоритетний напрям роботи місцевих керівників у прифронтових областях. Адже це стосується оборони нашої держави та наших захисників", – написав Шмигаль.
Президент України Володимир Зеленський говорив 11 березня, що у країні будують три смуги фортифікацій завдовжки 2 тис. км. На будівництво цих споруд у низці областей України Кабмін виділив мільярди гривень.
Питання до будівництва фортифікацій у Харківській області виникли на тлі наступу російських окупантів на півночі регіону, який розпочався вранці 10 травня 2024 року. 12 травня український військовий Денис Ярославський (за даними "Главкому" – командир підрозділу розвідки ЗСУ) заявив у Facebook, що у прикордонному Вовчанську Харківської області почалися вуличні бої. За його словами, "першої лінії фортифікацій і мін просто не було", через що "ворог вільно ввійшов у сіру зону по всій лінії кордону". Ярославський зазначив, що 125-та бригада ТрО ЗСУ нібито покинула позиції. Він стверджував, що раніше воїнам бригади "впарювали на підпис акти приймання/передавання фортифікацій, які навіть на 30% не були готові як завершене будівництво".
Після цього у 125-й окремій бригаді тероборони ЗСУ заявили, що через загострення ситуації в Харківській області, зокрема у смузі її відповідальності, у медіапросторі "з'явилися вкраплення відвертої ІПСО". Наприкінці травня проти командування 125-ї бригади відкрили справу про залишення позицій.
Голова Вовчанської МВА Тамаз Гамбарашвілі заявляв, що фортифікації навколо міста збудували "не так щільно". Того самого дня голова ОВА Олег Синєгубов доручив підготувати публічний звіт щодо будівництва фортифікацій у Харківській області.
+26 Київ
